• Римлянам 6:1-11

  • Jul 15 2024
  • Duración: 14 m
  • Podcast

Римлянам 6:1-11

Escúchala gratis

Ver detalles del espectáculo

  • Resumen

  • Коли Господь Бог на горі Сінай казав: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства» (Вихід 20:2), Він сподівався на зміну ставлення серця в народу Ізраїля, щоб потім сказати: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (2М.20:3) та всі решта заповідей. Зміна ставлення серця була необхідною, щоб людина могла почути, що їй каже Бог, щоб людина була слухняною. Коли в Нагірній проповіді Господь Ісус казав Своїм учням: «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!» (Мт.5:20), Він також говорив про необхідність зміни ставлення серця природньої людини, грішника.На початку шостого розділу послання до Римлян апостол Павло говорить про нове ставлення серця охрищеного у Христа Ісуса віруючого: «Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, того виправдано від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим.6:1-11).Перш ніж записати ці Богом натхненні рядки у своє послання, Павло викладає Римлянам дорогу спасіння, починаючи із проголошення Божого справедливого Закону всім, як поганам, так і моралістам, що теж і юдеям. Апостол збирає разом свідчення з різних книг Старого Заповіту про природню людину, про кожного з нас, «що юдеї й геллени – усі під гріхом, як написано: Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми» (Рим.3:9-18).І в цьому проголошенні апостол Павло стверджує два головних висновки його викладення: по-перше, „жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, - Законом–бо гріх пізнається”(Рим.3:20); по-друге, „всі згрішили і позбавлені Божої слави” (тобто Божого схвалення) (Рим.3:23)....
    Más Menos
Ministerio y Evangelismo Espiritualidad
Más Menos

Lo que los oyentes dicen sobre Римлянам 6:1-11

Calificaciones medias de los clientes

Reseñas - Selecciona las pestañas a continuación para cambiar el origen de las reseñas.

Reseñas de Audible.com

Opiniones de Amazon
No hay comentarios disponibles