Християнські Проповіді

De: Andriy Honcharuk
  • Resumen

  • Проповіді Пастира Андрія Гончарука із Христом у центрі.
    © 2024 Християнські Проповіді
    Más Menos
Episodios
  • Римлянам 6:12-23
    Jul 23 2024
    Про нове ставлення серця християнина Мартін Лютер пише, відповідаючи на запитання «Що означає хрищення водою?», наступним чином:«Воно означає, що старий Адам у нас має бути втоплений щоденним каяттям, і мусить померти з його лихими вчинками та бажаннями, і що замість нього повинна щоденно поставати та воскресати нова людина, яка житиме перед Богом у праведності та непорочності вічно».Основою для такого твердження Лютера були слова апостола Павла зі шостого розділу послання до римлян: «Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя» (Рим.6:4).Після мови про нове ставлення християнина Павло тепер говорить про дії. Апостол знову і знову спонукає нас, християн, щоб ми присвятили своє життя служінню Богові. Справді, немає ніякої співпраці з нашого боку в нашому приході до віри. Навернення – це чудо, яке чинить в нас Святий Дух. Святе Писання використовує образи воскресіння і дітонародження, описуючи прихід людини до віри, чи власне створення віри в людині.Раніше віруючий був мертвим у невірі, поки Святий Дух не воскресив його до життя у вірі, як про це пише Павло ефесянам: «Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив, і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю» (Еф.2:4-5).Про це ж саме цей же Павло пише і колосянам: «І вас, що мертві були в гріхах та в необрізанні вашого тіла, Він оживив разом із Ним, простивши усі гріхи, знищивши рукописання на нас, що наказами було проти нас, Він із середини взяв його та й прибив його на хресті» (Кол.2:13-14).Так як людині дається життя засобом фізичного народження, так і Святий Дух дає людині життя духовним народженням, як про це казав Ісус Никодимові: «Поправді, поправді кажу Я тобі: Коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства... Що вродилося з тіла є тіло, що ж уродилося з Духа є дух» (Ів.3:3, 6).Апостол Петро пише яким засобом Святий Дух чинить це народження згори: «Бо народжені ви не з тлінного насіння, але з нетлінного, Словом Божим живим та тривалим. Бо кожне тіло немов та трава, і всяка слава людини як цвіт трав’яний: засохне трава то й цвіт опаде, а Слово Господнє повік пробуває! А це те Слово, яке звіщене вам в Євангелії» (1Пет.1:23-25).Засобом Євангелія, що у Слові та таїнствах, Святий Дух чинить нове народження згори, створюючи у серці грішника віру, яка покладається на Христа Ісуса, Спасителя грішників. Навернення грішника – це повністю Божа робота, без будь-якої співпраці, кроку чи вирішення з боку грішника.Однак, освячене життя – це справа співпраці. Як галуззя, що з’єднане з виноградиною, ми не можемо приносити плоди на Божу славу, якщо не з’єднані зі Христом, як це Він каже: «Я Виноградина, ви ...
    Más Menos
    13 m
  • Римлянам 6:1-11
    Jul 15 2024
    Коли Господь Бог на горі Сінай казав: «Я Господь, Бог твій, що вивів тебе з єгипетського краю з дому рабства» (Вихід 20:2), Він сподівався на зміну ставлення серця в народу Ізраїля, щоб потім сказати: «Хай не буде тобі інших богів передо Мною!» (2М.20:3) та всі решта заповідей. Зміна ставлення серця була необхідною, щоб людина могла почути, що їй каже Бог, щоб людина була слухняною. Коли в Нагірній проповіді Господь Ісус казав Своїм учням: «Кажу бо Я вам: коли праведність ваша не буде рясніша, як книжників та фарисеїв, то не ввійдете в Царство Небесне!» (Мт.5:20), Він також говорив про необхідність зміни ставлення серця природньої людини, грішника.На початку шостого розділу послання до Римлян апостол Павло говорить про нове ставлення серця охрищеного у Христа Ісуса віруючого: «Що ж скажемо? Позостанемся в гріху, щоб благодать примножилась? Зовсім ні! Ми, що вмерли для гріха, як ще будемо жити в нім? Чи ви не знаєте, що ми всі, хто христився у Христа Ісуса, у смерть Його христилися? Отож, ми поховані з Ним хрищенням у смерть, щоб, як воскрес Христос із мертвих славою Отця, так щоб і ми стали ходити в обновленні життя. Бо коли ми з’єдналися подобою смерти Його, то з’єднаємось і подобою воскресіння, знаючи те, що наш давній чоловік розп’ятий із Ним, щоб знищилось тіло гріховне, щоб не бути нам більше рабами гріха, бо хто вмер, того виправдано від гріха! А коли ми померли з Христом, то віруємо, що й жити з Ним будемо, знаючи, що Христос, воскреснувши з мертвих, уже більш не вмирає, смерть над Ним не панує вже більше! Бо що вмер Він, то один раз умер для гріха, а що живе, то для Бога живе. Так само ж і ви вважайте себе за мертвих для гріха й за живих для Бога в Христі Ісусі, Господі нашім» (Рим.6:1-11).Перш ніж записати ці Богом натхненні рядки у своє послання, Павло викладає Римлянам дорогу спасіння, починаючи із проголошення Божого справедливого Закону всім, як поганам, так і моралістам, що теж і юдеям. Апостол збирає разом свідчення з різних книг Старого Заповіту про природню людину, про кожного з нас, «що юдеї й геллени – усі під гріхом, як написано: Нема праведного ані одного; нема, хто розумів би; немає, хто Бога шукав би, усі повідступали, разом стали непотрібні, нема доброчинця, нема ні одного! Гріб відкритий їхнє горло, язиком своїм кажуть неправду, отрута зміїна на їхніх губах, уста їхні повні прокляття й гіркоти! Швидкі їхні ноги, щоб кров проливати, руїна та злидні на їхніх дорогах, а дороги миру вони не пізнали! Нема страху Божого перед очима їхніми» (Рим.3:9-18).І в цьому проголошенні апостол Павло стверджує два головних висновки його викладення: по-перше, „жодне тіло ділами Закону не виправдається перед Ним, - Законом–бо гріх пізнається”(Рим.3:20); по-друге, „всі згрішили і позбавлені Божої слави” (тобто Божого схвалення) (Рим.3:23)....
    Más Menos
    14 m
  • Луки 9:18-22
    Jul 7 2024
    «І сталось, як на самоті Він молився, з Ним учні були. І спитав Він їх, кажучи: За кого Мене люди вважають? Вони ж відповіли та сказали: За Івана Христителя, а ті за Іллю, а інші, що воскрес один із давніх пророків. А Він запитав їх: А ви за кого Мене маєте? Петро ж відповів та сказав: За Христа Божого! Він же їм заказав, і звелів не казати нікому про це. І сказав Він: Синові Людському треба багато страждати, і Його відцураються старші, і первосвященики, і книжники, і буде Він убитий, але третього дня Він воскресне!» (Лк.9:18-22).Певна таємниця, подібно до туману, охоплює Петрове віросповідання, що Ісус – це Христос. Чому ніхто раніше не промовив цього? Чому ще раніше ніхто не вчинив це віросповідання? На той час багато чого вже відбулося, доказів було вже більше ніж достатньо. Проте до цього моменту жодна людина ще відважно не проголошувала, що Ісус – це Христос Божий. Петро є першим учнем, власне він є першою людиною в Євангеліє, хто вчинив це віросповідання.Однак слухачі (читачі) Євангелія від Луки вже знають, що Ісус – це Христос. Ангели були першими, хто сповідав, що Він є Христом. Це було, коли народився Ісус. Далі демони не один раз протягом Галілейського служіння визнавали це. Проте ніхто з людських учасників оповіді Євангелія від Луки не проголошував, що Ісус – це Христос, аж поки Петро не зробив цього при кінці Ісусового Галілейського служіння.Як так могло статися, що ангели і демони розуміли, що Ісус – це Христос, Син Божий, коли ж Його учні, Його друзі, Його родичі, та власне, юдейський народ у цілому, боролися зі визначенням Його ідентичності? Можливо відповідь на ці запитання, що пантеличили, знаходиться у самому характері Ісуса і Його місії: Він приносить Царство Боже, проте зодягнений у плоть, покору і несприйняття. Для людей Ісус створює поділення, як про це пророкував Семен: «Ось призначений Цей багатьом на падіння й уставання в Ізраїлі, і на знак сперечання» (Лк.2:34). Ісус був суперечливою особою, яка викликала різку відповідь у тих, хто перебував у Його присутності. Його вчення і Його чуда не завжди викликали від людей сподіване віросповідання.Після першої виголошеної проповіді у рідному Назареті Ісусові родичі та друзі намагалися вбити Його, привівши до краю гори, щоб скинути. Після воскресіння сина вдови у місті Наїн люди думали про Нього лише як про великого пророка. Навіть Іван Христитель і його учні запитували Ісуса: «Чи Ти Той, Хто має прийти, чи чекати нам Іншого?» (Лк.7:19). Ісус відповідав, чинячи ще більше чудес, що вказували на Месію, і цитуючи книгу пророка Ісаї про діла Месії: «Ідіть, і перекажіть Іванові, що ви бачили й чули: Сліпі прозрівають, криві ходять, очищуються слабі на проказу, і чують глухі, воскресають померлі, убогим звіщається Добра Новина. І блаженний, хто через Мене спокуси не ...
    Más Menos
    15 m

Lo que los oyentes dicen sobre Християнські Проповіді

Calificaciones medias de los clientes

Reseñas - Selecciona las pestañas a continuación para cambiar el origen de las reseñas.